Кредити інвалідам
Російські банки найчастіше охоче підтримують організації та ініціативи, націлені на допомогу інвалідам. Активну благодійну політику проводить Ощадбанк Росії, наприклад, в Смоленську банк допомагає «Центругуманітарних програм», що займається допомогою інвалідам, в Хімках він підтримує «Центр розвитку дитини з порушенням зору, слабозорих та інвалідів № 45». Аналогічні програми підтримують й інші банки.
Але це – соціальна політика банків. Коли мова йде про кредитну діяльність, все змінюється. Банки не готові видавати інвалідам кредити, вважаючи це занадто ризикованим для бізнесу: «Я думаю, що банки ніколи не будуть серйозно займатися цим сегментом ринку, оскільки операції з ним будуть мати низьку рентабельність, якщо не збиток», – коментує Сергій Моїсєєв, директор Центру економічних досліджень Московської фінансово-промислової академії.
Навіть якщо інваліду вдається отримати кредит, зберігається ще одна проблема – процентні ставки, які можуть обчислюватися мало не до 40% -70% річних. З точки зору банку люди з обмеженими можливостями входять до «групи ризику»: змушені багато витрачати на медичні послуги, відчувають проблеми із знаходженням роботи. Найчастіше люди одержують відносно високу пенсію, якої б вистачило на оплату за відсотками за кредит в 70-100 тисяч рублів, але банки навідріз відмовляють у видачі кредитів.
Найскладніше отримати кредит безробітному інваліду, «лазівкою» для банку стає довідка 2-ПДФО, в якій обов’язково вказується останнє місце роботи позичальника, а також заробітна плата. Ряд банків враховує і інші джерела доходів, наприклад, підробіток, але, як правило, довідка 2-ПДФО є основним показником платоспроможності клієнта.
Непросте рішення проблеми
Яким же може бути вихід в даній ситуації?
«Низькодохідні верстви населення можуть скористатися кредитними послугами», – зазначив у коментарі «Занімаем.Ру» пан Моісеєв. – «Але не від банків, а від мікрофінансових організацій і кредитних кооперативів. За кордоном основна маса позик малоприбутковими шарами отримує саме від мікрофінансових організацій, у яких нормативні вимоги регулятора нижче, ніж у банків ».
Мікрофінансовий організації, представлені у вигляді кредитних кооперативів, поступово поширюються по всій Росії. У 2009 році був прийнятий закон «Про кредитної кооперації», цей законодавчий акт, що складається з 44 статей, розглядає основні деталі існування таких організацій.
За законом, кредитний кооператив – це об’єднання групи громадян з метою задоволення фінансових потреб. Об’єднання має бути зареєстроване в державних органах. Пайовики кооперативу виробляють внески, з яких надалі складаються пасиви кооперативу – це трохи нагадує роль вкладів для банку.
З бюджету кооперативу за згодою інших пайовиків учасник організації може отримувати гроші в борг. Кооператив дуже схожий на банк: він дає гроші своїм пайовикам у формі позик, може також займатися самостійною фінансовою діяльністю.
Кооператив управляється зборами пайовиків, а також управлінським персоналом, якщо такий буде найнятий для кооперативу. Як і банки, кооперативи повинні бути ліцензовані, інакше їх послуги будуть визнані незаконними.
Всі правила управління кооперативом, існуючі правила обчислення процентних ставок та інші важливі питання можуть бути прописані в статуті кооперативу. Статут приймається всіма учасниками кредитного кооперативу, але загальні збори може його міняти, так як його вирішення більш важливі. Статут ж встановлює і вимоги для пайовиків у кооперативі, а також для тих, хто може взяти кредит. У статуті вказується і інформація по основних документів, які будуть вимагатися кооперативом для включення до його складу нового пайовика або для видачі позичальнику кредиту.
Для інвалідів поки є два варіанти: або приєднатися до одного з існуючих кооперативів, або організувати власний. Новий кредитний кооператив необхідно буде забезпечити спеціалістами: бухгалтерами, юристами, можливо, управлінцями. Також існує вимога про мінімальну кількість пайовиків – мінімум 15 фізичних осіб за існуючим вимогам.
У більшості випадків, щоб отримати кредит від кооперативу, потрібно бути його пайовиком. А це означає, що інвалід буде змушений заплатити членські внески, а не тільки отримувати гроші, як якби кредит був оформлений в банку. Є ще можливість отримання кредиту як у банку, але процентна ставка буде вище і без того не низькою, встановленої для пайовиків фонду. Для пайовиків ставка може бути і 30%, і 50% річних, а для сторонніх позичальників – ще вище.
Так чи є вихід?
Обов’язковою умовою кредитування і в кооперативі, і в банку є наявність застави. У заставу приймають ліквідне майно, нерухомість, і взагалі багато чого. Мабуть, для інвалідів саме застава є головним фактором прийняти їх як позичальників – банки будуть готові надати кредити, а кредитні кооперативи напевно погодяться на таку умову при укладанні угоди.
У чому причина? Застава – це надія на те, що гроші банку або кооперативу якщо не будуть приносити прибуток, то хоча б будуть повернуті повністю, особливо якщо застава за вартістю дорівнює тілу кредиту (тобто позиченої сумі). Інвалід, який має квартиру, машину, хоч дорогу колекцію марок – будь-який предмет, який за вартістю дорівнює або дорожче тіла кредиту, підійде.
Однак, враховуючи прохолодне ставлення банкірів до кредитування незахищених верств населення, варто відзначити, що найбільш вигідним видом кредитування можуть бути саме кооперативи – їх заявлені ставки можуть бути вище банківських, але ніщо не захищає потенційних позичальників від того, що в банку ставка буде нижче, особливо з урахуванням відмінності між номінальною і реальною банківською ставкою.
Крім того, на сьогоднішній день для інвалідів в Росії мікрофінансування, особливо мікрофінансування самих себе шляхом створення власного кооперативу – один з небагатьох варіантів кредитування інвалідів. Банки не зможуть допомогти, держава також не збирається фінансувати інвалідів більше, ніж робить це зараз.
Але практика мікрофінансування ще повністю не усталилася – число таких організацій можна перерахувати по пальцях. Саме розширення ініціативи громадян в участі у кредитуванні стане основним рішенням проблеми кредитування інвалідів. Нехай скажуть, дивлячись на кредитні кооперативи: «Це якісь шахраї», – і відмовляться приєднуватися до кооперативам – це буде їх власна помилка і вина в проходженні встановилася в Росії традиції правової неграмотності і нігілізму. Західний досвід доводить, що формування цілої галузі кредитних кооперативів буде йти дуже довго.
Для російських позичальників з обмеженими можливостями важливо залишити надію на «великого брата» у вигляді держави, великих банків або місцевої влади. Історія показує: перемагає той, хто працює сам, не озираючись на сильних світу цього.
Дивились також:
- чи дають банки кредити військовим
Comments are closed.