Друга хвиля економічної кризи в Україні за вашим відчуттю
КРЕДИТ У ВАЛЮТІ – як його взяти
Кому дають валютні кредити. “Гроші” з’ясували, чи зуміли банкіри за час мораторію знайти схеми по обходу заборони і хто всеще може претендувати на дешеві валютні позики.
За Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання фінансової кризи» від 23 червня 2009 року, право на існування зараз мають тільки кредити на навчання і лікування за кордоном. Майже рік потому кореспонденти “Грошей” вирішили дізнатися, наскільки реально отримати хоча б їх. Звичайно, нас цікавило, чи є можливість обійти законодавчі заборони і все ж отримати кредит за низькою ставкою в доларах або євро.
Для вивчення ситуації ми обійшли перші десять банків, які все ще кредитують фізосіб. У валютному кредиту на навчання і лікування за кордоном нам майже скрізь відмовили, пояснюючи це різними причинами. У банку «Форум» кореспонденту «Грошей» прямо заявили, що вони працюють строго в рамках стандартних програм. Тому видати кредит, якого немає в «товарній лінійці», та ще й у валюті, не можуть.
У «Правекс» спочатку уточнили, чи зможе майбутній позичальник надати заставу (кредити без застави банк зараз не видає). Почувши позитивну відповідь, співробітник запропонував нам … гривневий споживкредит під заставу житла. У Індекс-банку нам також запропонували отримати кредит в гривнях з подальшою конвертацією в потрібну валюту. «Нацбанк заборонив кредити у валюті. Будь-які », – відрізала кредитний менеджер на зауваження кореспондента« Грошей »про те, що законом все ж допускаються валютні позики на навчання і лікування.
Єдиний банк, де нам дали хоча б промінчик надії на отримання валютної позики – Універсалбанк. Головна умова – наявність у позичальника доходів в іноземній валюті. «Щоб отримати € 3000, Вам необхідно підтвердити доходи десь на рівні € 700. Природно, в євро », – підкреслила співробітниця банку. Насчет реальності видачі кредиту дівчина зазначила, що гарантій, звичайно ж, ніяких немає, але такі заявки вони вже отримували, і кредитний комітет їх задовольняв. Тобто при бажанні знайти банк, що кредитує фізосіб у валюті, все ж можна.
Правда, ця пропозиція здалася нам дивною – якраз для цих двох цілей банки мають право давати валютні кредити навіть тим позичальникам, хто не має доходів у валюті. Є, правда, обмеження – виданий кредит перераховується безпосередньо одержувачу плати за навчання або лікування.
Щоб дізнатися про можливість відкрити валютну «кредитку» (напередодні літніх закордонних поїздок це вкрай корисна річ!), ми вирушили в ПриватБанк. Вислухавши наші побажання, співробітниця фінустанови пояснила, що банк не тільки не оформляє нові «валютні» «кредитки», а й був змушений перевести всі діючі картки в іноземній валюті в гривневі. Тому шансів оформити картку із кредитним лімітом у валюті – ніяких. Те ж саме нам пояснили і в Універсалбанку.
Але в двох банках, де у кореспондентів «Грошей» завдяки щасливому випадку виявилися депозити в євро – в «ПУМБ» і «ВТБ Банку» – в оформленні «кредитки» у валюті нам також відмовили. Єдиний можливий варіант, за словами співробітників банків, – оформити гривневу «кредитку» під заставу депозиту в гривнях. Нею можна розплатитися за кордоном, але при цьому доведеться платити комісію за конвертацію гривень в потрібну валюту, та ще й невідомо за яким курсом. Ну і відсоток по заборгованості теж буде «гривневий».
Звичайно, отримувати валютні позики все ще можуть приватні підприємці, які можуть підтвердити свої доходи в інвалюті. Правда, як з’ясували “Деньги”, скористатися цією лазівкою можуть лише ті, хто справді займається підприємницькою діяльністю. Причому не менше півроку. Тих, хто місяць тому зареєструвався як ПП, банки просять не турбуватися. Найважливіше – у такого підприємця повинен бути валютний рахунок, на який регулярно повинні надходити якісь суми.
Ще одна схема – отримати гривневий кредит, але з прив’язкою до валютного курсу. Про неї нам по секрету розповіли самі банкіри. Для особливих клієнтів (найчастіше VIP’ов) вони пропонують кредити в гривнях за ставкою, наприклад, 19% на рік (при середньоринкової ставки за гривневими позиками на рівні 22-25% річних). При цьому в кредитному договорі прописується, що процентна ставка в разі девальвації гривні може бути відкоригована на коефіцієнт, який дорівнює відношенню курсу НБУ на момент погашення кредиту до курсу на момент його отримання. Таким чином, позичальник звалює на себе всі валютні ризики, зате отримує більш низьку ставку, але все одно не «валютну», а на 3-5 процентних пункту вище.
Погодимося, що всі ці способи досить складні в реалізації (потрібно домовитися про індивідуальні умови, переконати банк у своїй платоспроможності, а іноді й просто бути знайомим з начальником відділення банку). Тому перед тим, як робити відповідні дії, треба грунтовно розібратися – чи так необхідний саме валютний кредит або можна все ж обійтися гривнею? Можливо, має сенс запастися терпінням і почекати місяць-другий-третій до скасування мораторію на валютне кредитування (див. «Назад, до валюти»).
З іншого боку, банкіри впевнені в тому, що відродження кредитів у валюті в майбутньому неминуче. «Інакше незадоволений попит на кредитування буде тільки зростати. Адже банки просто не зможуть запропонувати такі обсяги гривневих ресурсів, та ще за прийнятними для більшості позичальників ставками без підтримки держави », – пояснює голова правління Кредобанку Іван Феськів.
Надіслати другу
Прокоментувати
КРЕДИТ У ВАЛЮТІ – як його взяти
Читайте також
Comments are closed.